Ваш лист від Радіо Поділ

Усім привіт!

Це щотижнева розсилка від Радіо Поділ – всі новини, тексти та рекомендації від подкастярні в одному місці. Та я, її редакторка, Марія Бучельнікова.

Сьогодні зібрала для вас чергову порцію наших новин по діяльності: подкасти, комерційні проєкти та нова зум-зустріч про подкастостворення. Також ловіть нову велику рубрику – знайомство з патронами та патронками Радіо Поділ. У цьому випуску Марина Дубина, перекладачка та редакторка, поділилася інсайтами про переклад в Україні, розповіла про перезапуск видавництва «Боривітер» та анонсувала новий комікс українською.

Теплої неділі, Марія.

Новини Радіо Поділ

Поки подкастярня працювала у звичному режимі, наша сторінка на фейсбуці набрала 2 тисячі лайків (як бачите, цей тиждень у нас насичений новинами 😅). Але є дійсно важлива та цінна новина – тепер Радіо Поділ має понад 100 Соросів та Соросинь. Дякуємо за віру та мотивацію рухатися далі!

Подкасти:

  • Взяла і прочитала – у Богдани вийшов новий епізод про канон, як він формується та про персональні канонічні переліки книжок. Також в епізоді, як і обіцяли, історія про канонічні галицькі пампухи!
  • Антропоцешо – у вівторок вийде епізод про роль медіа у висвітленні кліматичної кризи (особисто для мене дуже болюча тема).
  • Очікування/реальністьепізод з Veterano Brownie про межі планування та гнучкості, та дієві методи як стягувати.
  • Кажан по-київськи – чекаємо на реліз, а поки гляньте на цей мілашний перший кетпік, який надіслали Марії та Насті (це замість дікпіків та нюдсів).


Комерційні проєкти

  • Минулого тижня ми розповіли про один з наших потужних проєктів – подкаст «Це зробила вона» про видатних українок. Зараз подкастярня монтує 27 епізодів до березня. Оскільки запис вели віддалено, то бекстейдж виглядає як на фото, а вже на монтажі робота кипить.


Спільнота Радіо Поділ

  • У четвер ми тестували новий формат для патронів та патронок – щомісячні зустрічі про подкасти. Перша зустріч пройшла у форматі «питання та відповідь». Круто, що під’єдналося багато людей та що напридумали цікавих запитань. Одне з улюблених – «чому раніше ми були подкастами, за які не соромно, а тепер перестали» (мабуть, Павлові скоро доведеться написати про це пост 🙃). Якщо ви маєте до нас запитання, не соромтеся – ми завжди відповімо, зворотний зв'язок дуже важливий!
  • Наступна зум-зустріч планується 25 лютого, тож відписуйте в особисті або в коментарі про що вам було б цікаво послухати та поговорити. Та не забудьте додати подію у календар!

Радіо Поділ радить:

Якщо ви вже чули про нову хайпову соцмережу Clubhouse, але ще не маєте запрошення – напишіть номер свого телефону в особисті, у нас є три інвайти.

Люди Радіо Поділ

Для більшості людей Радіо Поділ – це голоси, які лунають у подкастах. Але наша спільнота велика – крім команди авторів та авторок у нас є понад сто патронів і патронок, які підтримують Радіо Поділ, дають фідбек та ідеї для нашого розвитку. Ми хочемо поступово розповідати про цих дуже різних та крутих людей, які стоять за подкастярнею.

Рубрику відкриває Марина Дубина, перекладачка з англійської та редакторка переважно коміксів. Працювала більш як над 50 виданнями, зокрема постійно перекладає серії «Бетмен. Білий лицар» і «Академія “Парасоля”»; редагує серії «Проповідник» і «Сага».


– Марино, розкажи детальніше, чим ти займаєшся?

– Я перекладачка, редакторка перекладу переважно коміксів, інколи книжок. Переклала одну нон-фікшн книжку, а ще «Ну просто нереальну штуку» Генка Ґріна і кілька оповідань Ніла Ґеймана для збірки «Щось Крихке». Віднедавна – головна редакторка видавництва «Боривітер», яке щойно повернулося на український ринок після багатьох років застою. Також я членкиня ініціативи «Перекладачі в дії», яка займається підвищенням видимості книжкових перекладачів і перекладачок, формуванням спільноти і сприянням їхньої захищеності у правовому полі. Ще я грантова менеджерка у Translatorium – це перекладацький фестиваль, який теж формує спільноту й несе літературний переклад у люди .

– Що у твоїй діяльності тобі подобається найбільше?

– Минулого року я сильно занурилася в проєктний менеджмент і завдяки цьому зрозуміла, що зараз найбільше люблю переклад. Він відповідає моїм цінностям: мені хочеться створювати додану вартість до того, що я роблю, знайомити людей з новими світами й пропонувати їм нові способи подивитися на цей світ.

– Розкажи трохи більше про переклад в Україні. Мені здається, про це знає дуже небагато людей.

– Так, чомусь художній переклад – це закрита сфера, яка не мала б такою бути, враховуючи як багато текстів ми читаємо і як багато перекладу в буденному житті. У середнього споживача перекладного контенту дуже низьке розуміння того, що він взаємодіє з перекладом. Люди зазвичай сприймають книжку або будь-який перекладний текст, наче він і так написаний їхньою мовою. Часто читають якийсь поганий переклад, наприклад, Стівена Кінга й кажуть, що «Кінг взагалі не зайшов, не буду більше його читати». Але зазвичай винен не Кінг і навіть не перекладач, а дуже погані ставки видавництва, що видає цього умовного Кінга в Україні. Воно має дуже низькі ставки оплати праці перекладачів.

Загалом одиниця розрахунку перекладацьких гонорарів – 1800 знаків. Тобто 1800 знаків – це вордівська сторінка тексту, приблизно 1,5-2 сторінки книжки. Так, за 500-600 сторінок умовного Кінга за ставкою можна отримати 10-15 тисяч гривень, пропрацювавши над ними приблизно пів року. Є кілька видавництв із таким підходом до оплати перекладу. Вони зазвичай виправдовуються тим, що перекладачі здають погано зроблену роботу. Виходить замкнене коло.

Ми з «Перекладачами в Дії» намагаємося розірвати це коло й промотувати, що перекладацька праця варта гідної оплати. Майже ніхто про це не знає, але в Україні існує державна регуляція гонорарів за таку креативну роботу.

Є нормальні видавці, зазвичай маленькі, які розуміють цінність перекладу і що це один з чинників, який може продати книжку. До прикладу, «Вавилонська бібліотека», яке, зокрема, видає Ді-Бі-Сі П'єра, Курта Воннеґута, воно має нормальний підхід до оплати перекладу.

По коміксах планка на ринку поставлена високо завдяки видавництву «Рідна мова». Але комікси дуже специфічні самі по собі. Часто на 1800 знаків коміксового тексту йде набагато більше часу, ніж на звичайну сторінку книжки через специфіку вмальованих у зображення написів і звуків. У коміксах зазвичай менше знаків, ніж у звичайній книжці, а часу можна витратити так само – місяць перекладати комікс на 40 тисяч, наприклад.

До того ж у нас на ринку немає практики платити перекладачам роялті (відсоток з прибутку від проданих примірників), як на європейських ринках.

– У тебе давно є ідеї для власного подкасту. А про що ти б його робила?

–  Я вже не знаю скільки разів сказала слово «переклад», але я дійсно думаю, що страшенно важливо підвищувати розуміння й знання про явище перекладу й наскільки воно присутнє в нашому житті. Я б робила подкаст про переклад у буденних проявах, знаходила б людей, які перекладають тексти на освіжувачах повітря, напевно, зробила б розслідування про неймінг закладів у Києві, які дуже часто є явним перекладом (з мови, якою думають власники). І авжеж про сприйняття літератури через переклад, тому що це зовсім не те сприйняття, коли ми взаємодіємо з оригіналом. Ну і про кіно, у мене є кілька знайомих кіноперекладачів, з якими було б цікаво поговорити не тільки про «Альфа», «Тачки» й «Друзів». А ще було б круто нарешті розкопати цих людей, які перекладають українською для Нетфлікса.

– Ти патронка Радіо Поділ. Яка в тебе мотивація підтримувати подібні проєкти? Чого ти очікуєш?

– Я нещодавно почала патронити один зі своїх улюблених подкастів Dear Hank & John – це брати Ґріни, письменники, які ведуть розмовний подкаст із сумнівними порадами. Я патроню їх в основному тому, що це дає змогу слухати додаткові епізоди, а виручені кошти йдуть на благодійність. А у випадку з Радіо Поділ – я намагаюся підтримувати маленькі бізнеси, українські ініціативи, які потенційно, у перспективі 10 років, зроблять життя усіх нас сильно кращим. І я вірю, що Радіо Поділ – один з таких проєктів.

– А якими цікавинками ти б хотіла поділитися з іншими патронами й патронками Радіо Поділ?

– Я б хотіла розповісти про видавництво «Боривітер». Ми з друзями – командою, яка сформувалася завдяки Kyiv Comic Con – узялися за перезапуск цього видавництва пару років тому, і ось нещодавно вийшли на публіку.  Ми зосередимося на коміксах, які поглиблюють взаємодію читача з коміксовим світом і зі світом навколо. Для нас важливо культивувати культуру читання коміксів в Україні, надзвичайно важлива якість і арту, і сюжету.

Наш перший комікс – «Кода» – вийде у трьох томах. Цьогоріч вийде два перших томи, у 2022 буде завершальний. Це фентезійний постапокаліпсис: якщо Mad Max – це постапокаліпсис у нашому світі, то «Кода» – постапокаліпсис у світі «Володаря перснів». Це світ, в якому залишилося дуже мало магії, див та чудасій, його захопили розбійники й грізні велетні. Мені страшенно подобається цей комікс через те, що він має ненадійного наратора –  і таким чином запрошує глибше розібратися у світі, уважніше стежити за сюжетом, проводити власне розслідування, шукаючи доказів на малюнках. Ми відкриємо передзамовлення на «Коду», щойно здамо її в друк, тож я вклинюся в якусь майбутню розсилку аби про нього нагадати.


Якщо у вас є запитання чи пропозиції до Марини, пишіть в особисті або лишайте повідомлення в коментарях. Також не забувайте відписувати ідеї щодо наступної зум-зустрічі! Буду вдячна за ваші відгуки та лайки до листа.

Пийте воду та вдягайте теплі шкарпетки,

Обіймаємо 🧡

Become a patron to

71
Unlock 71 exclusive posts
Be part of the community
Listen anywhere
Connect via private message